Рукавички, просочені квітковим ароматом, у XVI-XVII століттях цінувалися так само, як сьогодні цінується флакон дорогих парфумів. Такі рукавички були дорогим і бажаним подарунком. А модниці й модники купували їх десятками. Носити рукавички з різними ароматами в різний час доби було не лише модно, а й продиктовано правилами етикету. Наприклад, до сніданку надягали рукавички з ароматом троянди. Обідали в рукавичках, від яких ішов запах гвоздики. Для походу до театру надягали рукавички із запахом жасмину тощо. Галантейники й аптекарі давно випрошували право називатися парфумерами. А згодом і рукавичники почали претендувати на це звання, оскільки в той час рукавички виготовляли лише в ароматизованому вигляді. У підсумку перемога залишилася за рукавичниками.
За Людовіка XIV з’явилася офіційна корпорація «рукавичників-парфумерів». Корпорація продовжила своє існування навіть після того, як мода на ароматизовані рукавички відійшла в минуле. А виробництво рукавичок з ароматом стало відправною точкою активного вирощування квіткових культур на півдні Франції. Трохи згодом з них почали складати ароматичні композиції. Розвиток «квіткового» бізнесу відбувався стрімкими темпами. Коли торгівля шкірою та виробами зі шкіри переживала нелегкі часи, рукавичники майже перестали випускати рукавички. Вони знайшли новий спосіб залишитися «на плаву» — перейшли на виготовлення парфумерії.
Підготовка й обробка сировини для парфумерного виробництва невдовзі стала основним видом економічної діяльності регіону. І знову слава про талановитих майстрів Грасса розійшлася по всій Європі. Іноземні держави постачали сировину кораблями в порт Грасса, де її переробляли перед використанням у виробництві парфумерії. Пагорби, що оточували місто, пахли ароматами троянд і фіалок, конвалій та апельсинових дерев. Наприкінці XVII століття більша частина Європи отримувала квіткові есенції, вироблені в Грассі. А Грасс здобув статус всесвітньої столиці парфумерії. Відтоді, завдяки поліпшенню фінансового становища, Грасс почав стрімко розвиватися. Він дуже швидко став чудовим містом, яким залишається й досі. Саме так: це місто і сьогодні є центром розвитку парфумерного виробництва.
Велика Французька революція поклала край усьому, що асоціювалося з монархією. Зникли й парфуми. Доходило до того, що використання духів прирівнювали до провокації, яка закликає згадати королів і королев. Тому духи забороняли під загрозою покарання.
Але бурхливі революційні часи минули, і суспільство знову потягнулося до елементів розкоші. А поштовхом до цього стали часи Директорії. Дружина першого консула Франції почала користуватися парфумами, хоч і використовувала їх зовсім небагато.
Період Реставрації пройшов під егідою легких квіткових ароматів. Заборони поступово знімалися, і мода на парфуми повернулася. А майстри Грасса відновили свою діяльність. Одним з аксесуарів, які могли носити і чоловіки, і жінки, були надушені хустинки. «Хустинкова парфумерія» увійшла в моду на повну силу. Надушені хустинки носили лише в руках.
З ароматними хустинками прийшла епоха денді — в моду увійшли англійські сади. У міру зростання популярності парфумерії зростав і інтерес до самого міста Грасса. Його стали відвідувати навіть вінценосні особи, щоб особисто обрати для себе продукцію відомих парфумерів. Поступово Грасс почав перетворюватися на місто-курорт. Тут повсюдно з’являлися мальовничі готелі. Курорт Грасс і сьогодні є популярним місцем відпочинку для представників вищих верств суспільства. Та в основі процвітання Грасса міцно стоять вікові традиції майстрів наливної парфумерії.
Перейти в каталог → ← До всіх статей